Учителям

Рекомендації психолога учителям початкових класів щодо адаптації шести -річок до навчання в школі.

1.      Діти із недостатньо розвиненим логічним мисленням.

-          Розвиток уяви та фантазії на матеріалі сюжетних ігор зі старшими членами сім’ї,  прогулянок , екскурсій, читання ілюстрованих книжок з обов’язковим обговоренням вражень з дитиною, щоб навчити її  більшої  спостережливості та розвинути вміння розуміти причинно-наслідкові зв’язки між предметами та явищами довкілля.

-          У роботі з навчальним матеріалом акцент ставити на докладному роз’ясненні  змісту завдань, відпрацюванні та закріпленні розумових дій, що потрібні для виконання цих завдань.

2.      Діти з недостатнім розвитком мовлення.

-          Сюжетно-рольові ігри , ігри –драматизації та дидактичні ігри з широким використанням мовного матеріалу , зокрема скоромовок, шарад тощо.

-          Рухливі ігри для розвитку спритності, зокрема ігри із зав’язаними очима, з кидками у ціль, стрибками у точно визначене місце тощо.

-          Творчі та трудові завдання , що розвивають вміння роботи з папером, картоном, тканиною, різання, склеювання, відпрацювання техніки малювання  пензлем та фарбами.

-          Додаткові заняття зі звуко-буквеного аналізу, техніки читання та письма.

-          Після засвоєння добукварного періоду регулярні гнучко дозовані завдання з позакласного читання ( з допомогою батьків).

3.      Діти з несформованістю функції довільної саморегуляції.

 Формувати її доцільно через поступовий розвиток механізмів самоконтролю на матеріалі практичних дій: трудових і творчих завдань та ігор за правилами. Це створюватиме передумови для переносу цих навичок у контекст навчальної праці дитини, тобто у виконання нею розумових дій. Таке формування проводиться за спільної діяльності дорослого з дитиною. Загальна схема формування у дитини необхідних дій виглядає приблизно так:

-          дорослий працює разом із дитиною;

-          дитина намагається працювати сама, а дорослий вчасно надає допомогу;

-          дитина працює самостійно, дорослий знаходиться неподалік і підходить , коли потрібно оцінити результат;

-          дитина працює самостійно, дорослий підходить до дитини, коли та закінчить завдання.

-          У навчальних завданнях основна увага приділяється вмінню планувати  та послідовно виконувати потрібні розумові операції і правильно оцінювати виконане;

4.      Діти зі сповільненим темпом психічних процесів.

Підбираються вправи та завдання , що сприяють поліпшенню темпових характеристик, сприяють набуттю легкого і плавного виконання практичних та розумових дій.

-          для вдосконалення загальної моторики  корисними є аеробічні та танцювальні вправи, пантоміма.

-          Розвиток вміння роботи з папером, картоном, пластиліном, глиною та іншими матеріалами. Важливою є постановка техніки різання  ножицями та склеювання. Корисними для розвитку плавності й швидкості рухів  є виготовлення витинанок, малювання орнаментів.

-          Дидактичні ігри , спрямовані на розширення словникового запасу, техніки читання та навичок швидкого обчислення.

-          Розвиток вміння давати розгорнуті відповіді та переказувати.

-          Потрібно також надавати додатковий час для закріплення нового матеріалу, оскільки такі учні потребують більшої кількості вправ на закріплення та повторення нової інформації й більшої поетапності у оволодінні новими розумовими діями.

5.      Діти з недостатнім розвитком просторової уяви.

-          Розвиток просторової організації рухів – ігри та вправи на швидкість реакції , елементи жонглювання.

-          Ігри з конструктором, мозаїкою, виготовлення аплікацій та об’ємних іграшок;

-          Дидактичні ігри з лабіринтами, схемами, числовим матеріалом;

-          Трудові доручення пов’язані з лічбою предметів та їх правильним просторовим розташуванням.

 У навчальній роботі діти потребують::

- Додаткового часу на ґрунтовне засвоєння до числового періоду математики.

- Поступовості у формуванні поняття про число та його склад, засвоєння раціональних прийомів обчислення, довший період використання дитиною матеріалізованих опор при виконанні дій з числами.

6. Діти з особливостями емоційної регуляції поведінки.